Вівторок, 19.06.2018, 16:56Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входа

Реєстрація підприємства в інших органах

Реєстрація підприємства в органах соціального страхування й пенсійного фонду України

Відповідно до "Інструкції про порядок вирахування й сплати підприємствами, установами, організаціями й громадянами страхових внесків у Пенсійний фонд України (ПФУ), а також обліку надходжень і витрати його засобів", підприємства незалежно від форм власності й громадяни-підприємці (фізичні особи), що використають працю фізичних осіб на умовах наймання, реєструються в органах Пенсійного фонду в районах (містах) по юридичній адресі. Громадяни, що займаються індивідуальною підприємницькою діяльністю, і громадяни, чия діяльність базується на приватній власності фізичної особи й сугубо його праці, реєструються в цих органах по місцю постійного проживання. Зробити це вони повинні протягом 10 днів від дня одержання свідчення про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або від дня укладання договору (у тому числі цивільно-правового характеру) з найнятим працівником.

Для реєстрації в органах ПФУ підприємства повинні подати заяви (додаток N1 до зазначеної Інструкції) і завірені нотаріусом копії наступних документів: свідчення про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності; довідки органа госстатистики про присвоєння ідентифікаційного коду; установчі документи.

Підприємці, що використають працю фізичних осіб на умовах наймання, і громадяни, що займаються індивідуальною підприємницькою діяльністю, повинні подати для реєстрації в органах ПФУ завірені нотаріусом копії наступних документів: свідчення про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (посвідчення підприємця, що проводить діяльність без створення юридичної особи); дозволу (ліцензії) на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (про ліцензування читай далі); договір про найом на роботу фізичної особи.

Після реєстрації в органах ПФУ Вам повинні видати "Повідомлення", у якому зазначений реєстраційний номер платника внесків, тарифи страхових внесків і інші відомості, а також довідка для пред'явлення в банк, у якому Ви мають намір відкрити розрахунковий рахунок (протягом 30 днів з моменту одержання довідки Ви повинні повернути в орган ПФУ повідомлення з банку встановленого зразка - див. додаток N3 до згаданого вище "Інструкції"). Аналогічним образом Вам належить зареєструватися в органах соціального страхування.


Відкриття банківського рахунку

Отримане Вами реєстраційне свідчення дозволяє Вам відкрити рахунок у банку.

Для відкриття рахунку Вам належить подати у вибраний Вами банк цілий ряд документів. Насамперед - заява (установленого зразка) на відкриття рахунку. Воно підписується керівником і головним бухгалтером власника рахунку. Якщо в штаті немає посади головного бухгалтера або іншої посадової особи, виконуючого обов'язки головного бухгалтера, заява підписується лише керівником.

Другий документ - це копія свідчення про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності по місцю його розташування, завірена нотаріусом або органом, що реєструє.

У банк необхідно надати копію рішення про створення підприємства (це не стосується підприємств, що не створюють юридичної особи, селянськими (фермерськими) господарствами, орендними підприємствами, організаціями орендарів). Замість копії рішення господарчі товариства представляють завірені нотаріусами копії установчого договору й протоколу загальних зборів про створення.

Необхідно також представити один з екземплярів належним чином затвердженого й зареєстрованого уставу, на якому вже коштують оцінки податкової адміністрації й статистичного керування. Установа банку, у якому відкривається рахунок, ставить оцінку про відкриття такого рахунку на цьому екземплярі (оригіналі) уставу, після чого він вертається власникові рахунку. Устав для відкриття рахунків в установах банків не подають підприємці, що не створюють юридичної особи, повні товариства, командитные суспільства, селянські (фермерські) господарства.

Ще один документ - картка зі зразками підписів і відбитка печатки встановленого зразка, що представляється в 2 екземплярах. Право першого підпису належить керівникові підприємства, якому відкривається рахунок, а також службовим особам, уповноваженим керівником. Право другого підпису належить головному бухгалтерові й уповноваженим на це їм особам. Обличчя, що мають право першого й другого підпису, вказуються в картці зі зразками підписів і відбитка печатки при її складанні. Картка зі зразками підписів і відбитка печатки повинна бути завірена нотаріальною конторою, а в населених пунктах, де немає нотаріальних контор, - сільською, селищною, районною, міською Радою народних депутатів. Докладніше з порядком оформлення картки можна ознайомитися в "Правилах про порядок відкриття розрахункових, поточних і бюджетних рахунків в установах банків".

Як уже було відзначено, необхідно також представити довідки про реєстрацію в органах Пенсійного фонду й соціального страхування.

Крім цих документів, орендні підприємства повинні представити нотаріально засвідчену копію договору про оренду.

Рахунок відкривається по письмовому дозволі керівника установи банку на заяві про відкриття рахунку. Якщо на момент відкриття рахунку юридична особа не має печатки, то до документів додається заява про користування рахунком без печатки до її виготовлення.


Ліцензування підприємницької діяльності

Законом України "Про підприємництво" установлено, що обмеженню (ліцензуванню) підлягають тільки ті види підприємницької діяльності, які безпосередньо впливають:

  • на здоров'я людини,
  • на навколишнє природне середовище,
  • на безпеку держави.

По визначенню ліцензія - це документ, видаваний Кабінетом Міністрів України або уповноваженим їм органом, відповідно до якого власник ліцензії має право займатися певним видом підприємницької діяльності. При цьому існує цілий ряд видів діяльності, якими можуть займатися винятково державні підприємства.

Існують 44 виду підприємницької діяльності, для здійснення яких, відповідно до Закону України "Про внесення змін у Закон України "Про підприємництво", необхідно мати ліцензію.

Приміром , до них ставляться:

  • створення й зміст стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів;
  • виготовлення й реалізація лікарських засобів;
  • виготовлення пива, алкогольних напоїв, а також виготовлення й реалізація спирту етилового, коньячного й плодового;
  • виготовлення тютюнових виробів;
  • медична практика, ветеринарна практика;
  • юридична практика;
  • створення й зміст ігрових закладів, організація азартних ігор;
  • міжнародні перевезення пасажирів і вантажів залізничним і автомобільним (крім країн СНД), повітряним, річковим, морським транспортом;
  • виготовлення й ввіз бланків цінних паперів, документів суворої звітності й знаків поштової оплати, а також матеріалів і напівфабрикатів для їхнього виробництва;
  • видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, виготовлення й реалізація виробів з їхнім використанням;
  • аудиторська й страхова діяльності;
  • виготовлення ветеринарних медикаментів і препаратів;
  • діяльність, пов'язана з організацією іноземного й закордонного туризму;
  • здійснення операцій з металобрухтом;
  • посередництво в працевлаштуванні на роботу за кордоном;
  • довірчі й інші операції з майном довірителя (вкладника) і інших.

Термін дії ліцензії встановлюється органом, що видав ліцензію, але не менш 3-літ. Для одержання ліцензії подається заява, у якому вказуються:

  • для громадянина-підприємця - прізвище, ім'я, по батькові й паспортних даних, а для юридичної особи - найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, організаційно-правова форма, ідентифікаційний код,
  • вид діяльності,
  • термін дії ліцензії.

Крім заяви, підприємцям-громадянам необхідно представити наступні документи:

  • копії документів, що засвідчують рівень утворення й кваліфікації, необхідний для здійснення певного виду підприємницької діяльності,
  • копії свідчення про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

Юридичним особам потрібно представити копії свідчення про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності й копії установчих документів.

Ліцензія видається після ухвалення рішення про її видачу й подання заявником в орган, що видає ліцензію, документа про внесення плати за видачу ліцензії. Розмір плати за видачу ліцензії встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При втраті з або зміні яких-небудь відомостей, зазначених у ліцензії, суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний в 10-денний строк подати заява про видачу дубліката (при втраті) або переоформленні ліцензії.


Патентування підприємницької діяльності

Крім ліцензії, для ведення підприємництва в торговельній діяльності - роздрібної й оптової торгівлі, діяльності в торгово-виробничій (общепит) сфері за наявні засоби, інша готівка платіжні засоби й з використанням кредитних карток, - діяльності по обміні наявних валютних цінностей, а також діяльності по наданню послуг у сфері ігорного бізнесу й побутових послуг, необхідно одержати торговельний патент (порядок одержання патенту визначається Законом "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності").

Для одержання торговельного патенту Вам необхідно представити в податкові органи по місцю проведення підприємницької діяльності відповідну заявку.

Заявка на придбання торговельного патенту повинна містити наступні реквізити:

  • найменування суб'єкта підприємницької діяльності;
  • витяг з установчих документів про юридичну адресу суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадку, якщо патент здобувається для структурного (окремого) підрозділу, із вказівкою цього місця;
  • вид підприємницької діяльності, здійснення якого вимагає придбання торговельного патенту;
  • найменування документа про повну або часткову оплату вартості торговельного патенту.

Установлення будь-яких додаткових умов для придбання торговельного патенту не дозволяється.

Торговельний патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами по місцю розташування цих суб'єктів або місцю розташування їх структурних (окремих) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - по місцю розташування пункту продажу товарів або пункту по наданню побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснює торгівлю через пересувну торговельну мережу, - по місцю реєстрації цих суб'єктів.

Пунктами продажу товарів відповідно до згаданого Закону вважаються:

  • магазини й інші торговельні крапки, що перебувають в окремих приміщеннях, будовах або їхніх частинах і имеющие торговельному залі для покупців або використають для торгівлі його частина;
  • кіоски, намети й інші малі архітектурні форми, що займають окремі приміщення, але не мають убудованого торговельного залу для покупців;
  • автомагазини, розвезення й інші види пересувної торговельної мережі;
  • лотки, прилавки й інші види торговельних крапок у відведені для роздрібної торгівлі місцях, крім тих, які здаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам і розташовані на території ринків, створених за рішенням органів місцевого самоврядування;
  • стаціонарні, малогабаритні й пересувні автозаправні станції, заправні пункти, що здійснюють торгівлю нафтопродуктами й стисненим газом,
  • фабрики-кухні, їдальні, ресторани, кафе, бари, буфети, відкриті літні площадки, кіоски й інші пункти громадського харчування,
  • оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, використовувані для здійснення оптової торгівлі за наявні засоби, інша готівка платіжні засоби й з використанням кредитних карток.

У випадку, якщо суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (окремі) підрозділи, торговельний патент здобувається окремо для кожного структурного (окремого) підрозділу (торговельної крапки).

Вартість торговельного патенту для здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів і асортиментного переліку товарів. У випадку, якщо пункти продажу товарів розташовані в курортних місцевостях або ж на територіях, що прилягають до митниць, іншим пунктам переміщення через митний кордон, органи місцевого самоврядування, у бюджети яких направляється плата за торговельний патент, можуть прийняти рішення про збільшення плати за торговельний патент, але не більше 320 гривень за календарний місяць.

Термін дії торговельного патенту на здійснення торговельної діяльності становить 12 календарних місяців. Термін дії короткострокового торговельного патенту на здійснення торговельної діяльності становить від 1 до 15 днів.

Без придбання торговельного патенту суб'єкти підприємницької діяльності або їхніх структурних підрозділів здійснюють торговельну діяльність хлібом і хлібобулочними виробами, сіллю, цукром, маслом соняшниковим і кукурудзяним, молоком і молочними продуктами, морозивом, яйцями, рибою, продуктами дитячого харчування, безалкогольними напоями, яловичиною, свининою, плодоовочевою продукцією й деякими іншими видами товарів вітчизняного виробництва. Є перелік товарів, передбачених для реалізації в пільговому торговельному патенті (розмір плати за пільговий патент становить 25 грн. на весь строк його дії). Крім того, самостійно суб'єкт підприємницької діяльності може ухвалити рішення щодо придбанні спеціального торговельного патенту, при цьому він не сплачує ряд податків, певних Законом України від 10.02.1998 № 102/98-ВР.

З порядком придбання торговельного патенту на здійснення інших видів діяльності можна ознайомитися в Законах України ""Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996 №98/96-ВР і "Про внесення змін у Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 10.02.1998 №102/98-ВР.

Copyright MyCorp © 2018 | Зробити безкоштовний сайт з uCoz
Каталог сайтов :: Развлекательный портал iTotal.RU